ЗАПРОШУЄ "ЯЛИНКА"!

image002

Жартів, сміху і пісень!

Щастя! Процвітання!

Хай Нового року день

Здійснить всі бажання!

Такими словами щороку в ДНЗ №16 завідуюча Н.П.Бойко запрошує вихованців са­дочка, батьків та гостей на відкриття новорічної ялин­ки. Адже саме цей дошкіль­ний навчальний заклад носить особливу, ліричну на­зву - «Ялинка». І цього року тут знову відчинив для екс­курсантів свої двері музей новорічної іграшки. Свята зимового календаря немож­ливо уявити без їх головно­го символу - ялинки. А створити чарівну і загадко­ву атмосферу допомагають новорічні прикраси. Та да­леко не всі знають, звідки беруть початок ці іграшки, А вони є частиною історії, відображають традиції соц­іального, культурного та сімейного життя різних країн і поколінь. І кожна іграшка могла б розповісти багато цікавого про свій час.

НОВОРІЧНА ЯЛИНКА:

З БІОГРАФІЇ ЛІСОВОЇ МЕШКАНКИ

За національністю лісова красуня - німкеня. За однією з версій, ще давні кельти вважали її священим деревом і приносили дари, котрі розвішували на гілках. Вона уособлювала вічну молодість, вірність і довголіття. За іншою - у 1513 році першим приніс ялинку в свій дім Мартін Лютер, зас­новник течії в християнстві під назвою лютеранство. В ніч перед Різдвом його вра­зило сяйво зірок і здалося, що ялинки також стоять, засипані яскравими блиску­чими зірками.  На ук­інституті іграшки було ви­готовлено перше штучне деревце. На українській  землі зелене де­ревце з'явилося вперше, коли Петро І своїм наказом від 15 грудня 1699 року ввів святкування Нового року з 1-го січня (до цього він в Російській Імперії починав­ся 1 вересня). Це нововве­дення не було прийнятим населенням. Повернулася до нас ялинка у 1817 році, коли імператриця Олексан­дра Федорівна запозичила з Німеччини традицію стави­ти її до Різдва, прикрашаю­чи різноманітними предме­тами, фруктами, печивом і цукерками. image023На жаль, у 1927 році радянська влада забо­ронила свято новорічної ялинки, як буржуазне. Йшов час, змінювалися по­гляди... У 1935 році було прийняте рішення про відновлення святкування Нового року. І незабаром на всю країну прозвучав відомий лозунг: «Жить ста­ло лучше, жить стало весе­лее!» Незабаром Народний комітет освіти випустив посібник під назвою «Ёлка в детском саду» з деталь­ними правилами поведінки для дітей і педагогів під час новорічного свята. У 1947 році перше січня оголоси­ли вихідним, і ялинка оста­точно стала святковим ат­рибутом. В її історії свій слід залишила й вітчизняна на­ука: у 1959 році у Всесоюз­ному науково-дослідному іграшки було виготовлено перше штучне деревце.

У СВІТІ НОВОРІЧНИХ ПРИКРАС

До уваги відвідувачів - різні оригінальні експонати. Діти особливо полюбляють бон­боньєрки - новорічні при­краси у вигляді коробочок. Кожна з них містить якусь таємницю: іграшку чи цу­керку. Можна побачити каркасні іграшки - нанизані на дріт трубочки стекляру­су і намистини. В основно­му це - парашути, супутни­ки і зірки. Серед класичних верхівок для ялинки колись популярною була солом'я­на або ж паперова восьми­променева  зірка – символ Віфлєємської.

image024       У радянські часи її змінила червона п'я­тикутна, аналогічна кремлі­вським. У музеї є саме така, що має майже піввікову історію і прибула з Казах­стану.

     Новорічні намиста у музеї за віком - пенсіоне­ри. Особливо цікавими є у вигляді маленького потягу з вагончиками. У 60-ті роки минулого сторіччя набули популярності електрогір­лянди - в'язки пофарбованих лампочок.      

Улюбленці новорічних свят - Дід Мороз та Снігу­ронька. Кожний image025персонаж має свою історію. У слов'ян Мороз - повелитель зимо­вого холоду, низенький сер­дитий дідокіз довгою сивою бородою. В радянський час поширився новий імідж, створений кінематографі­стами наприкінці 30-х років: добрий дідусь із подарунка­ми. Найцінніший у колекції садочка - сивий бородань із пресованої тирси, якому понад 60 років.

Відомо, що спочатку ялинкові іграшки були їстівними. Класичну ялинку прикрашали вафлі, печиво та фігурні пряники. Така красується і в музеї ДНЗ №16. Багаторазові іграшки з'явилися у 18 столітті. В давнину у незаможних родинах їх створювали влас­норуч. В Україні для цього використовували солому. Вихователь Валентина Шев­чук виготовила декілька та­ких зразків. Із середини 20-го століття настав час но­ворічних іграшок на при­щіпках: тваринок і казкових героїв. Тож у музеї можна побачити дуже цікаві фігур­ки персонажів із творів світової літератури. Ну, а поява маленького іграшко­вого автомобіля, ймовірно, пов'язана з випуском лег­ковика «Победа» (1946-1958). У 50-ті роки на ново­річних ялинках стали кра­суватися мініатюрні чайнич­ки image026та глечики, фрукти і овочі. До речі, різноманітні кольорові кульки свій рід ведуть від яблук, що сусіди­ли на класичних ялинках поруч із вафлями та свічка­ми. Майстри виготовляли їх зі скла. Перші з'явилися у 1848 році у Німеччині. Сьо­годні можна зустріти не лише скляні, а й з полісти­ролу, поліетилену, лавсану.

Перлиною серед експо­натів працівники ДНЗ №16 вважають велетенський жолудь 1952 року народ­ження.

image027 image028А ось і раритетні дротяні прикраси: зірка та грона винограду! У роки Другої світової війни такі виготовляли з відходів ви­робництва. Творчі особис­тості педагогічного колек­тиву оформили і різні іграш­ки з тисненого картону, додавши їх до експозиції з автентичною фігуркою се­стриці Оленки та зображен­нями з казки «Колобок». Традиційний матеріал для виготовлення українських ялинкових прикрас - яєчна шкаралупа. Вихователі за­любки створили з яєць гарні новорічні фігурки. Цінні ек­спонати - на перший по­гляд, непривабливі ватні іграшки, їх життя почи­нається у сорокових роках, є і класика жанру - шишки. Новинка в експозиціях - де­рев'яні прикраси.

Новорічні іграшки не відставали від досягнень на­уково-технічного прогресу. У роки освоєння космосу на зелених красунях заблища­ли різні ракети і фігурки космонавтів. Після 1966 року виробництво ялинко­вих прикрас стало поточно-масовим. Іграшки почали потроху втрачати свою оригінальність і само­бутність. Сьогодні вони є не тільки прикрасами на ялин­ки, а й предметом гордості багатьох колекціонерів. Ос­таннім часом укоренилася традиція дарувати іграшки, незвичні за формою та те­матикою, своїм рідним і дру­зям.

Є тут прикраси і з дале­кої Канади. Якщо минулого року різних новорічних ек­спонатів було понад півтисячі, то нині їх кількість сяг­нула шестиста.

Запрошуємо учнів шкіл міста та зацікавлених бердичівлян відвідати цей не­звичайний музей! Якщо у вас збереглася старовинна ялинкова прикраса, може­те поповнити експозиції.  То ж,  до у «Ялинці»!....

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom