Як поліпшити апетит дитини (поради для батьків)

fgtnbn

Проблема зниженого апетиту у дітей дошкільного віку нині актуальна як ніколи. На знижену повну відсутність апетиту у своєї дитини часто скаржаться батьки. Як з нею боротися?

Якщо в дитини поганий апетит і це не пов'язано зі станом її здоров'я, раджу скористатися порадами:

  • Якомога більше часу проводьте з дітьми на свіжому повітрі.
  • Насичуйте прогулянки різноманітними рухливими іграми, спортивними розвагами, усім тим, що змусить дитину витратити максимум калорій та енергії.
  • Не садіть дитину спиною до дверей під час приймання їжі, тому що таке розташуван­ня в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит.
  • Уникайте перекусів: не дозволяйте дитині між прийомами їжі їсти печиво, фрукти чи цукерки.

Як виховати чесну дитину (пам'ятка для батьків)

xtcyflbnbyf 1           xtcyflbnbyf 1                 xtcyflbnbyf 1

Дитина має відчувати й знати, що ви їй довіряєте. 

На вашу довіру вона найчастіше відповість правдивістю.

Ваша установка «Хай тільки на тебе сьогодні поскаржиться вихователь!»

провокує агресивність дитини як захисну реакцію.

Дратівливій дитині слід сказати: «Поводься, за можливості, спокійніше та стриманіше».

Якщо дитина обманює, то вона може не розуміти, що цим собі шкодить. По­ясніть їй це.

Завжди дотримуйтеся слова, яке дали дитині.

Спільний сон з дитиною: користь чи шкода?

cjypfnmrfvb

Одним із симптомів несформованого батьківства на сьогодні є спільний сон з дитиною.

До яких наслідків це призводить і чиї проблеми має розв'язувати психолог?

Спільний сон з дитиною — явище, яке нині набуло масового ха­рактеру. Багато мам сплять поруч зі своїми дітьми до 12 років, а іно­ді і довше.

Якщо діти сплять з батьками кілька разів на рік, то хви­люватися не варто, позаяк це не зумовлює негативних наслідків.

Інша справа, коли така поведінка систематична. Не дитина звикає до спільного сну з батьками, вони самі привчають її до цього.

Що спо­нукає батьків сповідувати спільний сон з дитиною?

Повноцінний сон

Повноцінний сон має достатню для відповідного віку трива­лість і глибину, як-от:

  • у перші місяці життя дитина спить 20-22 години;
  • у перший рік — 16-17 годин;
  • у 2-3 роки — 14-15 годин;
  • у 4-5 років — 13 годин;
  • у 6-7 років — 12 годин.

Будь-які скорочення сну хоча б на дві години негативно позначаються на функціональному стані мозку. У дитини знижується працездатність, опірність організму до різноманітних інфекцій, підви­щується втомлюваність. Тому діти зі слабким здоров'ям або ті, які одужують після хвороби, мають спати ще більше, ніж здорові.

cjy 1

Нестача сну на першому році життя дитини має небезпечні відстрочені наслідки у віці 3-4 роки. Вони можуть зумовлювати:

Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom