Завдання та зміст фізичного розвитку дитини 3-го року життя

Одним з головних завдань педагога, який працює в групі дітей третього року життя, є оберігання їх від хвороб: не допустити першого захворювання, яке дасть початок наступним, що може перерости в хронічне. Адже за даними медицини, близь­ко 75% хвороб у дорослих закладаються в ранньому віці.

Другим завданням є гармонійний фізичний розвиток ди­тини раннього віку. Необхідно, щоб до кінця третього року не тільки вага, ріст, об'єм грудної клітки малюка відповідали стан­дартам, а й було видно динаміку розвитку. Важливо розвивати і тренувати м'язову та нервову системи, регулювати фізичні на­вантаження на серце, зміцнювати та розвивати правильне ди­хання. Іншими словами, необхідно проявляти особливу турбо­ту про вікову сформованість всіх функцій організму дитини.

Малюки, що приходять у дошкільний заклад, вже вміють ходити, люблять бігати, стрибати, кидати м'яч, залазити будь-куди. Але, під час ходьби не можуть пройти по прямій лінії, біжать підтюпцем, дрібними кроками, не піднімаючи високо ніг. Правильне виконання рухів життєво важливе. Тому розви­ток рухів дитини - одне з важливих завдань педагога. Для дво­річної дитини головне - любити рухатися, повністю забезпечу­ючи життєву потребу організму в рухах, а на цій основі набути певного рухового досвіду.

Здоров'я, фізичний розвиток, рухова активність - все це необхідно дитині як основа загального розвитку. Фізкультура покликана стимулювати розум дитини, розвивати її мову, творчі здібності, вчити спілкуванню та приносити радість.

Рухова активність - необхідна умова всебічного розвит­ку дитини. Навколишній світ дитина пізнає через рух, знахо­дить у ньому вихід своїй невичерпній енергії пізнання, фан­тазії. Рух створює, умови для розвитку інтелекту, стимулює мов­ну та емоційну активність, вчить спілкуванню, одним словом: рух    це життя дитини, її стихія.

Невинадково Ю.А. Аркін назвав малюка « ...істотою переваж­но моторною».  З  цього твердження  випливають  особливі вимо­ги до рухового режиму дитини, який покликаний забезпечити активність  малюка багатим наповненням рухових дій, видів і форм  діяльності.

Не менше 60% часу протягом дня дитина повинна перебувати у русі.

Відповідно до змісту чинних програм розвитку дитини до­шкільного віку, організація дитячої життєдіяльності передба­чає різноманітну рухову активність: проведення щоденної ран­кової гімнастики (4-5 хв.), фізкультурних занять (15-20 хв.), ігрових вправ та рухливих ігор під час прогулянок (20-35 хв.), ранкового прийому дітей (15-20 хв.), після сніданку (10-15 хв.), тривалість прогулянок - 80-90 хв.

У кожні з чинних програм передбачені розділи щодо фізичиогорозвитку дитини раннього віку, в яких виокремлені загальні  завдання фізичного розвитку малюка та розкритий зміст прояву  м’язові-рухової діяльності.

У процесі м'язово - рухової діяльності педагог розв'язує такі завдання:

-         сприяє опануванню дитиною життєво необхідних рухів;

-         спонукає до активного й самостійного виконання рухових дій;

-         сприяє подоланню страху, розвивати відчуття обереж­ності під час виконання рухових дій;

-         заохочує  до участі в руховій діяльності разом з дорослими та однолітками;

-         привчає до загартування,  викликати позитивні емоції;

-         користується основними гігієнічними засобами;

-         ознайомлює  з елементарними правилами безпечної  поведінки;

-         формує культурно-гігієнічні навички під час приймання їжі,  різних видів діяльності;

-         вчить розрізняти людей різної статі за зовнішнім виглядом;

-         сприяє подоланню страху, розвиває почуття обережності під час виконання рухових дій.

Фізичний розвиток дитини здійснюється в процесі м'язово-рухової та предметно-практичної діяльності. Завдання предметно-практичної діяльності розв'язуються здебільшого у по­всякденному житті.

Для розв'язання завдань м'язово-рухової діяльності необхід­но добирати спеціальні форми навчання (фізкультурні занят­тя, ранкова гімнастика, рухливі та спортивні ігри, корекційні та ігрові вправи та ін.).

Програми ставлять загальні завдання, які потрібно виріши­ти, а зміст кожного заняття та методи навчання добирають педагоги  самостійно.

Для дитини третього року життя можна запропонувати різноманітні вправи для розвитку «основних» рухів:

Ходьба:

-по прямій і зграйкою;

-доріжкою (ширина - 35-30 см, довжина - 2-5 м);

по гімнастичній дошці (ширина - 30-25 см, довжина - 2-3 м); переступання через стрічку (палицю), підняту на 5- 10см від підлоги;

-між стільчиками, кубами, іграшками;

-похилою дошкою, піднятою на 20 см;

-по гімнастичній лаві з вихователем і самостійно;

- з предметами в руках; зі зміною напрямку;

- переступання через куби, кеглі, палиці (висота від підло­ги10, 15, 20 см);

- парами; поколу;

-один за одним;

-зі зміною напрямку за сигналом;

-що переходить у біг і напилки;

-на місці.

Біг:

-перех ід під ходьби до ін гу і на ні і а їси;

-зграйкою;

-тікати від вихователя та наздоганяти його;

-в  заданому напрямку (до ляльки, водмедика);

-наздоганяти  предмет (м’яч, кульку);

-по доріжці (.40 І^а см); безперервно бігати (30-40 с);

-повільно бігати (до 80 с). Повзання і лазіння:

-на середніх чотирьох по прямій (3-4 м);

-між паралельно покладеними мотузками;

-підлізати під мотузку, стілець, дугу (40—30 см);

-пролізати через обруч;

-лазити по драбині вгору і вниз (висота - 1-1,5 м);

- за м'ячем, що котиться, з перелізанням через гімнастич­ну лаву (висота - 20-25 см).

Метання, ловіння, кочення:

-тримати і кидати м'яч обома і однією рукою;

-збирати м'ячі і кульки та самостійно класти їх у корзину;

-котити м'ячі вперед, вихователю, однин одному, стоячи і сидячи(відстань 0,5-01м);

-котитимячз просуванням вперед;

-кидати мяч вниз, вперед, двома руками знизу, від грудей та з-за голови;

-кидатим'яч двома руками вихователю, намагатись пійма­ти м'яч, що кидає вихователь, (відстань   0,5 1 м);

-кидатимяч  через стрічку, сітку (на рінні очей дитини);

-на відстань 1 - 1,5м;

     -кидати п горизонтальну ціль (ящик, корзину, на відстань 1м.);

     -кидати дрібні м’ячі правою і лівою рукою на дальність;

Стрибки:

     - підскоки па двох  ногах з просуванням вперед;

-через стрічку, мотузку;

-вгору до предмета на відстані 10-15 см від голови дитини;

-через паралельні лінії (10-30 см);

-в довжину з місця на двох ногах;

-з висоти 10-15см.

Вправи на рівновагу:

-ходьба прямою та звивистою доріжками (ширина - 20 см, довжина- 2-5 м);

-по мотузці, що лежить на підлозі прямо, зигзагом, по колу;

-по дошці (2,5м);

-похилою дошкою (один кінець піднятий на 20-30см);

-по гімнастичній лані (висота - 25-30 см);

-по колоді з плоскою поверхнею;

-переступання палиці, куба,рейки (висота  10-15 см);

-переступання з обруча в обруч, з ящика з ящик;

-піднімання накуб,лаву без допомоги доросл и х (25-30 см );

-підніманняна носкиі опускання навсю стопу;

-повільне кружляння навколо своєї осі.

Обов'язковою складовою фізкультури и х заняття  є загально - розвивальні вправи. Більшість з них проводяться з предметами (м'ячі, прапорці, хустинки, стрічки та ін.) та мають імітацій­ний характер. Вони сприяють виробленню правильної осанки і вимагають активної участі крупних м'язових груп (плечового поясу і рук, тулуба і ніг).

Загально - розвивальні вправи проводяться з різних вихідних положень -стоячи, сидячи, лежачи, «рачки» та ін. У комплекс підбирають від чотирьох до шести вправ: для плечового пояса, ніг, тулуба, стрибки. Повторюють вправи 3-6разів. Необхідні коригуючі вправи, що сприяють формуванню правильної осан­ки. У процесі підбору вправ слід керуватись правилом: не впли­вати на одну і ту ж групу м'язів кількома вправами підряд, що викликає втому, а розподілити навантаження і вправляти всі м'язи.

Малюкам найкраще пропонувати до виконання загально-розвивальні вправи з довгою палицею (1,5-2м) та великим об­ручем (діаметр 120-160 см). Це дає змогу виконувати вправи всією підгрупою разом з вихователем.

Рухливі ігри та ігрові вправи проводяться на  фізкультур­них заняттях і в повсякденному житті. З їхньою допомогою пе­дагог створює умови для виконання основних рухів, стимулює рухову активність, формує навички розпочинати і закінчувати дію за сигналом, елементи колективізму.

У дитини цього віку спостерігається швидка стомлюваність, тому правила в іграх передбачають зміну рухів, забезпечують чергування руху з короткотривалим відпочинком.

Характерном особливістю рухливих  ігор для дітей раннього віку є те, що всі перебувають в однакових у мовах ( « Біжіть до мене», «Доповзіть до ляльки », «Пройдіть  по місточку»). А якщо гра передбачає додаткову роль («Горобці і автомобіль»),  то її  виконує вихователь («Автомобіль»).

Для дитини третього року життя ігри рекомендує  програма «Українське дошкілля». У її змісті зазначено, що педагог створює умови дня безпечної життєдіяльності дитини: групова кімната має бути належно обладнана, не захаращена зайвими та небез­печними для життя предметами. Кожен малюк мас перебувати в полі зору дорослого.

Головне в організації життєдіяльності - охорона життя та зміцнення здоров'я дитини. Вона забезпечується температур­ним режимом (+21...+22"С - групова кімната, +16... + 18°С - спальна кімната), чистотою повітря, правильно підібраним одя­гом з натуральної тканини, полегшеним, двошаровим .

Улітку вся життєдіяльність організовується на свіжому повітрі, узимку діти перебувають на свіжому повітрі до чоти­рьох годин при температурі не нижчій — 12...-10°С.

Загартовувальні заходи проводяться з використанням по­вітря, сонця і води.

Загартування повітрям включає температурний режим, повітряні ванни під час одягання після денного сну, щоденне перебування дітей на повітрі.

Загартування сонцем здійснюється під час ранкової прогу­лянки, в процесі різноманітної діяльності дітей. Перебування під прямим сонячним промінням триває від 4-5 хв. до 20 хв. впродовж дня.

Загартування водою відбувається під час вмивання, миття рук. У дошкільному навчальному закладі проводяться місцеві і загальні водні процедури - вологе обтирання, обливання ніг і тіла. Температура води під час місцевих процедур поступово знижується від +30°С до +18...+16°С. Температура повітря при загальних водних процедурах має бути не нижче +20°С.

Можна використовувати обливання ніг водою контрастних температур, чергуючи прохолодну і теплу воду.

Програмою передбачено проведення загальних водних про­цедур - обливання всього тіла. Початкова температура води 34...+35°С, кінцева - +26...+20 С.

Зниження температури води під час місцевих процедур відбувається через кожні 1-2 дні, при загальних - через 3-5 дії і в. Тривалість обливання поступово збільшується з 15 до 35 с. Температура повітря має бути не нижчою за +23°С.

У холодну пору року загартування водою проводиться після
денного сну, у літній період — після ранкової прогулянки, переч обідом. Усі загальні водні процедури проводяться не раніше, як  через 30-40 хв. після приймання їжі.

З метою загартування, дитину можна купати в басейні у безвітряну погоду при температурі повітря 25 С і води не ниж­че за +23°С. Тривалість купання становить від  3 до 6-8 хв.

Під час загартування здійснюється диференційований підхід до дітей, враховується стан здоров'я і характер звикання до впливу води.

У дошкільному навчальному закладі рекомендується використовувати дня зміцнення здоров'я різноманітні загартовувальні процедури: пальчикова гімнастика, масаж вологого серветкою обличчя ташиї, самомасаж різних частин тіла, хвилинки - здоровинки, гімнастика пробудження, вітамінотерапія, контрастне тупцювання, фітотерапія, полоскання горла настоєм часнику, часникові медальйони, дихальна гімнастика, корекція постави та профілактика плоскостопості, точковий масаж, психогімнастика, медитаційні вправи та ігри, тупцювання в сольовому розчині, ходьба доріжками «здоров'я» та оздоровчі технології: релаксаційні вправи, імітаційні ігри, музикотерапія, казкотерапія ін.

На третьому році життя в дитини зароджуються такі важ­ливі властивості, як рухова активність, моторна вправність, сенсомоторна координація, відчуття рівноваги, розміреність і цілеспрямованість рухів та ін. Сучасна педагогіка пов'язує формування цих якостей з фізичним вихованням дітей.

Проте фізичне виховання не зводиться лише до тренування рухів та розвитку моторики. Воно включає взаємодію малень­коїдитини з предметним і соціальним світом, а також зі ста­новленням відчуття власного «Я».

Загальний розвиток дитини третього року життя не можливий  без базового фіз. відчуття самого себе. Відчуття своїх  рухів, рівноваги та вміння керувати власним тілом відіграє важливу роль у побудові дитиною особистих психологічних  меж, має велике значення у різних сферах розвитку дитини: предметній, пізнавальній, соціальній, становленні самостійності. Від оволодіння своїм тілом, свідомого керування ним, адекватної тактильної чуттєвості залежить і формування спрямованої поведінки, уваги, зорово -просторова орієнтація. На цій основі базується здатність дитини до навчання письму та читанню і, в цілому,  до дошкільного навчання.

Правильно організований розпорядок дня - важлива умова ефективного фізичного розвитку дворічної дитини, що забезпе­чує зміцнення її здоров'я, підтримання високого ріння фізичної і розумової активності. Правильне чергування різних за навантаженням видів діяльності і відпочинку - «рефлекс на час», за визначенням академіка І.Павлова, має велике біологічне значен­ня. Дитина у звичні години відчуває голод, у неї пробуджується апетит, виділяється шлунковий сік, завдяки цьому їжа швидше перетравлюється і краще засвоюється. З наближенням часу сну відбувається загальне гальмування і дитина спокійно засинає.

Щоденні заняття в одні й ті самі години виробляють у ма­люка здатність до розумової праці. Після розумової праці необ­хідно створювати умови для відпочинку (прогулянки, ігри). Таке чергування протягом дня різних за навантаженням видів діяльності привчає дитину до організованої діяльності та запо­бігає перевтомі центральної нервової системи. Розпорядок дня складається керівником закладу спільно з лікарем чи старшою медсестрою і погоджується із місцевою CEC. З цього моменту він стає обов'язковим для виконання персоналом дошкільного навчального закладу. Педагог доводить розпорядок дня до відо­ма батьків і переконує про необхідність організації життя дітей у сім'ї відповідно до прийнятих у закладі часових параметрів.

Правильному фізичному розвитку дитини сприяє повно­цінне харчування, яке визначається калорійністю (їжа, яку ди­тина споживає щодня, не може бути меншою ніж добова витра­та енергії організмом - до 1800 калорій), науково обґрунтова­ним хімічним складом (співвідношення білків, жирів, вугле­водів, мінеральних солей, вітамінів і води), різноманітністю (рівномірний розподіл харчових речовин відповідно до встанов­лених норм харчування), режимом (дитина повинна їсти в один і той самий час для поліпшення травлення і апетиту, а режим харчування дитини у дошкільному навчальному закладі і сім'ї повинен збігатися в часі), правилами організації споживання їжі (діти сидять за столами зручно, не заважають одне одному; розмір посуду і його кількість відповідає вікові; їжа подається на стіл теплою; хліб нарізаний скибочками до 20 гр.; їжа добре пережовується, встановлена порція з'їдається повністю.

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom