Фізіологічні та психологічні відмінності хлопчиків і дівчаток

dslvsyyjcns 1  dslvsyyjcns 1

Пам'ятка для батьків та педагогів

      У хлопчиків і дівчаток мозок розвивається в різному темпі, у різній послідовності й у різні строки. У дівчаток раніше, ніж у хлопчиків, форму­ються ділянки лівої півкулі, відповідальні за мов­лення, раціонально-логічне мислення. У хлопчи­ків логічна ліва півкуля розвивається повільніше. Тому у них до певного віку домінує образно-чуттє­ва сфера. Хлопчики на 2-3 місяці пізніше за дівча­ток починають ходити, на 4-6 місяців пізніше — го­ворити.

       Мозок хлопчиків, порівняно з дівчатками, — прогресивніша, диференційованіша, вибірковіша функціональна система, що працює економніше.У них особливо вибірковий активний передній мозок, його лобові асоціативні структури. Саме ці відділи мозку значною мірою відповідають за про­цеси змістоутворення. Це робить мислення хлоп­чиків більш творчим, сприяє їх високій самореалізації.

Фізіологічна сторона сприймання теж трохи відрізняється у хлопчиків і дівчаток. Доведено, що до 8 років гострота слуху у хлопчиків у середньо­му вища, ніж у дівчаток, але дівчатка чутливіші до шуму. У віці 6-9 років дівчаткам притаманна вища шкірна чутливість, тобто їх більше дратує тілесний дискомфорт і вони чуйніші до дотиків і погладжу­вань.

Хлопчики ліпше виконують пошукову діяль­ність, висувають нові ідеї. Вони ефективніше пра­цюють, якщо потрібно виконати принципово нове завдання. Утім менш якісно, старанно й акуратно його оформлюють. У школі хлопчик може знайти нове нестандартне розв'язання математичної зада­чі, але припуститися помилки в обчисленнях і зре­штою отримати погану оцінку.

dslvsyyjcns 2   dslvsyyjcns 2   dslvsyyjcns 2

     Дівчатка зазвичай ліпше виконують завданнятипові, шаблонні, однак роблять це старанно, опрацьовують деталі. А це саме те, що важливо у школі. Дівчаткам зазвичай спочатку треба пояснити, як розв'язувати те чи те завдання. Тобто етап пошуку виключено, його бере на себе дорослий. Мінімальні вимоги до пошуку й новаторства, максимальні — до старанності виконання. Це добре для дівчаток, тоді як хлопчикові треба трохи «недопояснити» і на­штовхнути його на самостійне знаходження прин­ципу розв'язання. Можливо, він і не навчиться акуратно і послідовно записувати в зошиті, але лише так зрозуміє, а значить, і запам'ятає принцип розв'язання: те, до чого дійшов власним розумом, зазвичай не забувається.

У хлопчиків ліпше розвинені відеопросторові вміння. Дослідження свідчать, що спеціалізація правої півкулі мозку відносно просторових функцій, просторово - часової орієнтації у хлопчиків виникає вже в шість років, тоді як у дівчаток не виникає на­віть до тринадцяти.

      Дівчатка перевершують хлопчиків у виконан­ні мовленнєвих завдань.  У них вища швидкість мовлення, швидкість читання, досконаліша грамот­ність. Але та сторона мовлення, яка пов'язана з по­шуком (знаходження словесних асоціацій, розгаду­вання кросвордів), ліпше представлена у хлопчиків. Це ще раз доводить, що сильна сторона чоловіків — здатність до пошуку нових нестандартних рішень, до новаторства.

      Утома позначається неоднаково на роботі мозку дітей різної статі. Доведено, що у хлопчиків при цьому більше страждають лівопівкульні процеси (пов'язані з мовленнєвим мисленням, логіч­ними операціями], а в дівчаток - правопівкульні (образне мислення, просторова орієнтація, емо­ційне самопочуття). Батьки, які мають дітей різної статі, і педагоги зазвичай помічають цю різницю і по-різному будують заняття з хлопчиками і дівчатками.

dslvsyyjcns 3  dslvsyyjcns 3  dslvsyyjcns 3

      У дівчаток більше розвинене механічне запам'ятовування, отримують хороші оцінки і швидко забувають уже «не потрібну» інформа­цію. Можливо, звідси й виникає той парадокс, що в школі математику та фізику ліпше вивчають ді­вчатка, а у вишах технічні спеціальності ліпше опановують юнаки.

Хлопцям, на відміну від дівчаток, для повно­цінного психічного розвитку потрібний більший простір, ніж дівчаткам.

dslvsyyjcns 4    dslvsyyjcns 4   dslvsyyjcns 4

Якщо простір замалий у горизонтальній площині, то вони освоюють вертикальну: лазять по сходах, шафах. Якщо по­просити дітей намалювати план околиць свого будинку, то хлопчики на малюнках відобразять ширший простір, намалюють більше вулиць, дво­рів і будинків.

Неповна сім'я — неповний вибір

       Батьки несуть на собі особливе соціокультурне і психологічне навантаження, пов'язане з «конструюванням» у свідомості дитини різних установок. Формування жіночих і чоловічих статево-рольо­вих функцій відбувається за допомогою кодування самими батька­ми певних відмінностей у:

імені (Іванко або Марійка);

  • одязі (штани, сорочки - платтячка, бантики);
  • усвідомленні своєї близькості за тими чи інщими ознаками з мамою -жінкою, або татом — чоловіком;
  • роботі по дому (прибирання, миття посуду - лагодження побутової техніки);
  • іграшках (ляльки та набори посуду - солдатики, зброя) тощо.

dslvsyyjcns 5   dslvsyyjcns 5   dslvsyyjcns 5

Звісно, не варто панікувати, відчувши прагнення дівчаток грати роль хлопчаків - бешкетників, так само як не варто вимагати від хлопчиків, щоб вони поводилися лише як справжні чоловіки, забороняюти їм плакати або бути по-дівочому сентиментальни­ми. Немає нічого страшного (навіть навпаки!) в тому, щоби хлоп­чик помив посуд або допоміг приготувати обід, а дівчинка допо­могла батькові розбирати комп'ютер. Але все-таки батьки мають тактовно допомогти дітям правильно визначити свою традицій­ну статеву роль.

Відсторонення батька

Тато нарівні з мамою має брати участь у вихованні дітей. Якщо цього не відбувається, у них формуються викривлені уявлення про роль чоловіка в сім'ї, його обов'язки тощо.

      Психологи наводять цікаві дані. Дошкільникам 5-6 років запро­понували пограти в гру «Дочки-матері». Дівчатка вибирали ролі мами, доньки, бабусі, у той час як ніхто з хлопчиків не прагнув бути татом, у ліпшому випадку- синочком або собачкою, який живе в будинку.

      Коли одному хлопчикові все-таки запропонували зіграти роль тата, то він одразу ж ліг і сказав: «Не заважайте мені спати, я буду потім грати в комп'ютерні ігри».

      Про те, яку роль у сім'ї виконують мами й бабусі, діти розпо­відають охоче, жваво, детально, однак щодо тата обмежують­ся кількома фразами: «Тато ходить на роботу», «Заробляє гро­ші», «Кричить». З огляду на те що, за статистикою, все більше з'являється матерів-одиначок, сучасний тато стає для дитини чимось міфічним, незрозумілим, недоступним, а зрештою, на жаль, і трохи чужим і нерідним.

      Покладаючи виховання дитини на жінку, чоловік послаблює свій розвивальний, позитивний вплив на сина і доньку. Часто батьки думають, що поки син ще зовсім маленький, тато йому не дуже потрібен, а от коли підросте, тоді він і займеться його вихо­ванням. Насправді ж — виховувати дитину «потім» уже може бути запізно.

     Психологи помітили, що труднощі у взаєминах, недовіра до сві­ту виникають саме у тих підлітків, із якими тато мало спілку­вався в дитинстві, не грав у ігри, не мав спільних справ і захоп­лень, не ходив на прогулянки.

Серед сучасних чоловіків і жінок багато тих, хто виріс у непов­них сім'ях. І якщо донедавна одинока мати або розлучена жінка з ди­тиною були рідкістю, то в останні десятиліття це явище стало дуже поширеним. Здавалося б, у неповній сім'ї дівчинка неодмінно має за­своїти материнську життєву позицію, а хлопчик — батьківську. Але все, виявляється, не так однозначно.

dslvsyyjcns 6    dslvsyyjcns 6    dslvsyyjcns 6

Наслідки для дівчинки

За відсутності батька дівчинка зазвичай переймає стиль жіно­чого домінування, але водночас відчуває незадоволення від того, що в її житті відсутня чоловіча фігура, здатна протистояти одноо­сібній владі матері й бути зразком незалежності та сили. І дівчинка, у майбутньому жінка, губиться перед вибором, яку стратегію вико­ристовувати: успадковувати засвоєний зразок і стати комусь опо­рою, або ж шукати насичення своєї глибинної потреби і самій на ко­гось спертися?

Наслідки для хлопчика

      Хлопчик, якого виховувала лише мати, безумовно, більше схильний прийняти позицію сина. Однак будь-яка людина у своєму віковому розвитку проходить більш-менш виражений етап підлітко­вого бунту, коли критично переосмислює, а іноді й відкидає норми та цінності старшого покоління. За відсутності батька цей своєрід­ний бунт спрямовується проти установок, які прищеплювала мати. Хлопчик починає опиратися будь-якому материнському впливу, іноді навіть всупереч здоровому глузду. Легко уявити, яким жорсто­ким і непередбачуваним чоловіком він виросте, Агресивність і во­рожість хлопчиків до оточення і є свідченням пошуку свого чолові­чого Я, своєрідним бунтом проти загальної залежності від матері, фемінізації впливу в родині, а потім — у дитячому садку, школі.

      Отже, якщо раніше розподіл ролей і набір «чоловічих» і «жі­ночих» якостей були полярними (владність — підпорядкування), то інші усе вагомішу роль відіграють взаєморозуміння і взаємо­допомога. Тому батькам і педагогам, здійснюючи статеве вихован­ня, необхідно прагнути, аби дівчатка і хлопчики в майбутньому стали щасливими дружинами та чоловіками. Для цього і в дівча­ток, і у хлопчиків доцільно виховувати «загальні», тобто власти­ві обом статям, моральні якості. Чесність, працьовитість, доброта, справедливість, рішучість, любов до рідного дому, культура поведін­ки, безсумнівно, мають бути притаманні як жінкам, так і чоловікам. Але ступінь вираженості, інтенсивність прояву певного «набору» моральних якостей у хлопчиків і дівчаток мають бути різними.

Слід пам'ятати, що душевна рівновага не має гендеру.

dslvsyyjcns 7   dslvsyyjcns 7  dslvsyyjcns 7

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom