5 причин, чому дитина вередує

dthtledfyyz 1

Батьки вихованців зізнаються, що коли дитина маленька, вони здебільшого не звертають увагу на її вередування, адже дитину легко змусити підкоритися. Іноді це допомагає.

Однак здебільшого «перемагає» вередування і все жорсткішими стають реакції дорослих.

Що ж насправді діється? Дорослим так необхідно зрозуміти причини вередування і усувати саме їх.

Причина 1. Захворювання

У деяких дітей небажані поведінкові прояви не стосуються вередування. Зокрема, у дітей, які не здатні адаптуватися до умов життєзабезпечення. Причини цього різні. Однією з них є те, що діти, які часто хворіють, інколи «доліковуються» в дитячому садку. Такі діти вередують зазвичай зранку та ввечері. До відвідування дошкільного закладу вони ставляться як до «вимушеного» варіанта: батьки — на роботу, а діти — у дошкільний заклад, хоча вдома їм ліпше.

dthtledfyyz 1dthtledfyyz 1dthtledfyyz 1dthtledfyyz 1

Іноді після захворювання діти відпочивають, сплять навіть менше, ніж завжди. Адже вдома — «воля», а коли знову в дошкільний заклад — дитина починає вере­дувати: хоче ще поніжитися в ліжку, довго не може заснути.

Причина 2. Перевтома

Часто дитина вередує, коли перевтомилася «освітніми» справами. Батьки впевнені, що дитина залюбки за них береться: після навчання в дошкільному закладі або на вихідних вона відвідує додаткові заняття, гуртки.

Про те, що дитина вередує щовечора через надмірну втому, батьки навіть не замислюються.

Причина 3. Протест

Іноді дитина може вередувати, тому що чимось незадоволена або не приймає ставлення до неї батьків. Насамперед, це може бути проявом протесту проти надмірного втручання дорослих в її життя, обмеження її свободи діяти самостійно.

Дошкільник не розуміє, що мама поспішає, що вона не може дозволити дитині пограти довше з однолітками чи що дитина обов'язково має коритися батькам.

dthtledfyyz 2dthtledfyyz 2

Іноді батькам ніколи вислухати дитину або вони не звикли бути обізнаними із подіями в її житті, із причинами зміни її настрою, з особливостями її взаємин з однолітками. Батьки втручаються лише тоді, коли виникають конфлікти. Накопичення такого досвіду призводить до вередування.

Після таких «вибриків» дитина часто плаче. Батькам не варто це ігнорувати, адже дитина потребує батьківської любові, тепла, близькості та інтимної розмови. Бажано надати дитині можливість виплакати душевний біль, підтримати й взяти її біль на себе. При цьому нічого не випитувати. Слід слухати й чути дитину, розуміти й приймати її позицію, настрій, щиро радіти її успіхам, відкрито про це говорити:

«Мені дуже сподобалося...»

«Я дуже рада...»

«Ти правильно вчинив...»

Батьки мають навчитися виражати дитині свої почуття в нео­бразливій формі. Не пригнічувати їх, а щиро, спокійно повідомляти про свої переживання, відчуття:

«Мені дуже соромно було це бачити»    

«Мені приємно, коли мій син...»

«Мені сумно, коли бачу розкидані речі. Я втомлена, а замість

приємного відпочинку працюватимемо...»

Так дитина відкриває для себе поведінку дорослого, розуміє зміни в його ставленні, приймає оцінні судження. Це сприяє налаго­дженню довірливих взаємин у сім'ї й дає змогу дитині наслідувати поведінку дорослого, довіряючи йому.

Хороші звички прищеплюють насамперед не словом, а атмосферою в сім'ї, наслідуванням поведін­ки рідних.

Причина 4. Вередування заради вередування

Вередування заради вередування — це коли дитина всіма способами прагне домогтися свого. Це ті ситуації, коли дитина звикає бути центром уваги в сім'ї. Допоки її забаганки є дитячими, батьки без проблем задовольняють їх. І не помічають, як дитина із часом вдосконалює свої домагання. Цілком природно, що батьки в такому разі починають обмежувати її «апетит».

dthtledfyyz 3

Аби розв'язати таку ситу­ацію, батьки мають усвідомити свої помилки й замислитися над їх виправленням. При цьому батькам варто вибудувати своєрідні «щити» від вередування дитини. Форми таких «щитів» можуть бути різними:

ігнорування — «Хочеш покричати — кричи, а ми поки що приготуємо чай»;

гумор — «Ти так смішно катаєшся по підлозі», «Ти тренуєшся виступати в цирку!? Ну ж бо, працюй! Обирай лише те, що подобається глядачам у цирку», «Ти так цікаво це робиш! Нумо вередувати разом?»;

заохочення улюбленою діяльністю — «А я хотів із тобою пограти у цікаву гру... А ти хочеш вередувати... Ну й добре»;

заборона — «Припини! Так не можна робити!», «Нам неприємно, коли ти так поводишся!».

Окрім того, важливо набратися терпіння, дати дитині можливість поступово відмовитися від прагнення керувати дорослими. Щоправда, не всі батьки готові над собою працювати, змінюючи емоційний формат взаємин у сім'ї.

Батьки визнають, що існує прямий зв'язок між проявами агресії у взаєминах із дітьми та недостатньою увагою до проблеми прищеплення дітям моральних цінностей. Батьки усвідомлюють, що вони відповідають за результати виховання дитини і мають починати із себе, з контролю за власною поведінкою.

Причина 5. Надмірна рухливість

Дітям з надмірною рухливістю складно всидіти на одному місці. Вони прагнуть спілкуватися з друзями, гратися та бешкетувати, легко піддаються впливу. Однак здебільшого такі діти несміливі, їм не властиві ознаки лідерства. Вони без вагань видають спільників по бешкетуванню. У таких дітей не буває постійних дружніх взаємин, оскільки вони не мають авторитету серед однолітків, проте не переймаються через це.

Нездатність дитини приділяти увагу одній справі протягом тривалого часу породжує її неорганізованість, неохайність і, відповідно, вередливість. До цього призводить і те, що вдома ще з ранньо­го віку за дитиною дорослі закріплюють певну оцінку:

«не дитина, а кара божа»,

«джерело пригод»,

«усе не так, наперекір».

Батьківською любов'ю така дитина не огорнута, радше — незадоволенням. Водночас батьки переживають за дитину, щиро діляться із медичною сестрою, педагогами та практичним психологом своїми переживаннями.

dthtledfyyz 4

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom