Повноцінний сон

Повноцінний сон має достатню для відповідного віку трива­лість і глибину, як-от:

  • у перші місяці життя дитина спить 20-22 години;
  • у перший рік — 16-17 годин;
  • у 2-3 роки — 14-15 годин;
  • у 4-5 років — 13 годин;
  • у 6-7 років — 12 годин.

Будь-які скорочення сну хоча б на дві години негативно позначаються на функціональному стані мозку. У дитини знижується працездатність, опірність організму до різноманітних інфекцій, підви­щується втомлюваність. Тому діти зі слабким здоров'ям або ті, які одужують після хвороби, мають спати ще більше, ніж здорові.

cjy 1

Нестача сну на першому році життя дитини має небезпечні відстрочені наслідки у віці 3-4 роки. Вони можуть зумовлювати:

проблеми зі здоров'ям;

агресивність у поведінці;

порушення сну.

Тривалі порушення сну в дитини можуть мати опосередкова­ний влив на батьків. Зокрема, виявлено підвищення рівня де­пресій у матерів.

Також, аби сон насправді був повноцінним, для нього слід точно встановити час засинання й пробудження дитини. Батьки мають привчати дитину прокидатися й лягати спати в той самий час. За­вдяки цьому в неї сформується умовний рефлекс щодо часу й обста­новки сну, приміром, приглушене світло в кімнаті, казка на ніч з вуст тата/мами тощо.

Аби сон дитини був здоровим, увечері варто обмежити її активні ігри, роботу за комп'ютером та забавки із будь-якими девайсами.

Вечеря має бути легкою, без цукерок, шоколаду й міцного чаю.

cjy 2

Обов'язково слід провітрювати дитячу кімнату, навіть якщо за вікном несприятлива й холодна погода. Адже прохолодне повітря сприяє швидкому засинанню й глибокому сну.

Денний сон — «пігулка» від перевантаження

Сон дорослої людини — монофазний. Це означає, що їй достатньо лише сну вночі. Дитячий сон поліфазний за своєю природою. При цьому кількість фаз, тобто періодів сну упродовж доби, скоро­чується в міру зростання дитини. Дошкільник може неперервно не спати 5,5-6 годин.

Тож якщо дитина перебуває в групі дошкільного закладу більше п'яти годин, її потрібно вкладати спати вдень на 2-2,5 години.

Денний сон дитини до шести років має тривати не менше двох годин — з 12-ї до 14-ї або з 13-ї до 15-і години. Це час відновлен­ня організму. Багато мам жаліються, що не можуть вкласти дитину о 21:00, тому що вдень вона спала до 17-ї години. Утім незнання батьківських обов'язків не звільняє від відповідальності за життя й здоров'я дитини.

Добові біоритми сну й неспання визначають усі ритмічні проце­си дитячого організму — від річних і багаторічних циклів росту до мікроритмів, які діють на рівні клітини й тривають частку секунди. Позбавляючи дитину денного сну, дорослі створюють підґрунтя для розладу біоритмів або десинхронозу. Серед його наслідків:

підвищена збудливість і втомлюваність;

затримка нервово-психічного й фізичного розвитку;

відставання в рості;

зниження імунітету;

схильність до частих ГРЗ і дитячих інфекцій.

Щоб дитина ліпше розвивалася...

Денний сон допомагає засвоювати нові знання, зокрема й ті, які дошкільники отримують під час підготовчих занять до навчання в школі.

За допомогою електроенцефалографії вчені дослідили так звану біоелектричну активність дитячого мозку — рух нервових імпульсів відростками нейронів. Виявилося, що енцефалограма, знята під час сну в немовляти, практично не відрізняється від такої самої в дорослої людини. Дозрівання енцефалограми, типової для неспання, триває до 12-18-ти років. Це означає, що активність дитячого мозку під час сну за якістю перевершує його роботу за неспання.

cjy 1cjy 1

Щоб дитина міцніше спала вночі...

Мозок людини не спить ні вдень, ні вночі — він просто перемикається зі сприймання інформації на режим її опрацювання й засвоєння. Що менша дитина, то більше вона дізнається, відтак має запам'ятати. Отже, що більше денних «пауз» необхідно дитині, то до­вше має тривати її сон.

Той аргумент, що денний сон зміцнює нічний, часто дивує батьків.

Утім насправді дошкільник, який не спав удень, до кінця дня зазвичай так збуджується, що ввечері не може заснути, навіть якщо дуже хоче. Перенавантажений денними враженнями й інформацією мозок у такий спосіб сигналізує про складнощі з переробленням і засвоєнням даних. Наслідком безсоння є підвищена тривожність, нічні страхи і жахіття.

Не можна сварити, а тим паче карати малюка, який полежав 15-20 хвилин і не заснув. Адже дитині раннього віку потрібна щонайменше година на засинання, а дошкільнику — півгодини.

Відмова від денного сну — симптом низки станів, найпоширеніший з яких — синдром гіперактивності. Тож зазвичай дитина, яка не спить вдень, потребує консультації невролога.

Денний сон допомагає згладити вплив на організм дошкільника стресових чинників і несприятливої екологічної ситуації. Коли дитина спить, мозок виробляє спеціальні захисні білки, завдяки яким нервова система адаптується до підвищених навантажень. Тож дуже важливо переконати батьків не змінювати звичний режим сну й неспання дитини у вихідні дні, а також під час літньої відпустки.

cjy 2cjy 2cjy 2cjy 2

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom