Що то за феномен - «Батьківська жорстокість»?

Що потрібно для нормального та здорового виховання дітей?

Педагогічний талант?

Педагогічні здібності?

Любов? Бажання?

fnmrjhc 1

Фахівці стверджують, що запорукою успішного виховання дитини є розум батьків, усвідомленість взаємодії здитиною та власних рішень, увага до дитини та її потреб, послідовність у вихованні та готовність бути батьками.

Професор Алла Співаковська вважає: «Вчитися бути батьками— вчитися любити та поважати себе». Що заважає сучасним батькам любити себе? Зазвичай це їхні особисті проблеми:

  • уражене почуття власної гідності;
  • агресивне чи зневажливе ставлення до чоловіка/дружини, перенесене на дитину;
  • слабкість, невпевненість, відчуття безсилля;
  • накопичене роздратування на дитину;
  • конкуренція з дитиною «за владу»;
  • психічні розлади;
  • емоційна незрілість, інфантильність.

Якщо у дорослого є контакт з дитиною— все буде добре, немає контакту— нічого неможливо передбачити. Утакому разі виховання дитини залежатиме не від батьків, а від обставин, інших людей, закладу освіти, вуличної компанії. Бути де завгодно, але не в серці власної дитини— доля всіх емоційно незрілих батьків.

Тяжкий емоційний тапсихічний внутрішній стан батьків породжує різні види жорстокого ставлення до дитини -маніпуляції, примус, покарання, присоромлення тощо.

fnmrjhc 2 fnmrjhc 4  fnmrjhc 3

Чого прагнуть досягти емоційно незрілі батьки, які так поводяться здитиною?

Зазвичай вони хочуть, аби дитина:

  • слухалася;
  • визнавала власну недсконалість і провину;
  • прагнула відповідати їхнім очікуванням.

Чимало сучасних батьків виросли у співзалежних та в  іктимних сім’ях. Жорстокі матусі і татусі були жертвами власних батьків, а тому стали агресорами щодо своїх дітей. Жорстоким батькам властива дитяча незріла психіка з незрілим психологічним захистом - запереченням, витісненням, униканням - «Це нея! Дитина сама винна. Нічого погано не відбувається. Усе добре. Я не  причетний(-а) до цього!».

Бути дезавгодно, але не в серці власної дитини— доля всіх емоційно незрілих батьків.

У сім’ї, де панує жорстокість, дитина— об’єкт без права голосу й можливості повноцінно розвиватися. Таке безправне становище дитини— перший крок до вивченої безпорадності й віктимної поведінки.

Види батьківського жорстокого виховання:

Примус

Присоромлення

Покарання йнасилля

Погрози

Обмеження

Критика

Вказівки

Приниження

Похвала— зворотний бік критики

Ігнорування

Психотипи емоційно незрілих батьків

Психологи виокремлюють три психотипи емоційно незрілих батьків:

-Одним батькам не подобається безпорадність маленьких дітей, їхня залежність від батьків.

-Другим, навпаки, не подобається самостійність  і  незалежність дітей.

-Треті поводяться як лихварі: все, що дали, змусять повернути.

70 % батьків емоційно незрілі тапсихологічно неготові добатьківства.

Усучасному менталітеті все навиворіт— дитина є мамою чи татом для своїх батьків, син стає чоловіком для власної матері, донька— дружиною для батька, мати виконує роль батька, а батько— роль матері. Так народжується порушена ієрархія, розмиваються ідентифікація й межі. Дитина, яка живе у таких умовах, не може знайти своє істинне місце— місце дитини. Вона втрачає шанс на нормальне природне дорослішання. У дорослому житті її чекає віктимність, співзалежність, садизм, істерія, тотальне занурення в провину й сором, безвідповідальність та  інфантильність.

Діти зрозщепленою та скаліченою психікою, які виживають у просторі жорстокості та байдужості батьків, стають наступним українським поколінням і передають уже власним дітям те насильство, якого самі зазнали від народження.

fnmrjhc 5

Нехай краще буде так!!!

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom