Ласкаво просимо до школи!

kfcrfdjghjcbvj 1

Не всі першокласники готові до шкільного життя. Річ у тім, що майже в кожного другого не сформовані моделі соціальної поведінки.

Це потребує переосмислення завдань виховання в період дошкільного дитинства, зокрема в сім'ї. Саме батьки мають чітко усвідомлювати, чи достатньо готова їхня дитина до активного включення в широкий соціальний простір, яким є сьогодні шкільне життя та свою відповідальність за це.

Аби бути успішною до початку шкільного навчання, дитина має усвідомлювати себе в новому статусі, відчувати зміни у ставлен­ні до неї близьких, зрозуміти та прийняти зміни, що відбуваються в ній. Дитина має бути фізіологічно зрілою, соціально й інтелекту­ально розвиненою відповідно до свого віку.

Шестирічний першокласникза особливостями свого пси­хічного розвиткує дошкільником. Він повністю залежить від сво­го емоційного стану, що ускладнює стосунки з педа­гогом та колективну роботу на уроці.

Вік Чомучки

Чому важливо відповідати на дичячі запитання

dsrxjvexrf1 1

Дошкільний вік у контексті розвитку мислення можна назвати «віком запитань», оскільки в цей період діти постійно про щось запитують дорослих. У такий спосіб вони набувають нового досвіду, збагачують словниковий запас і, як наслідок, розвивають мислення. Будь-яку нову інформацію дитина може зіставляти з тією, що вже знає. Наявність запитань у дитини віком від трьох до семи років свідчить про розвиток її мислення і зародження інтелекту.

Важливо аби дорослі відповідали на всі запитання дитини й реагували на них адекватно.

ПОВЕДІНКА АГРЕСИВНА: виявити, запобігти, допомогти

fuhtcsz 1       fuhtcsz 2

Серед найбільш складних і болісних проблем педагоги та батьки називають дитячу агресивність.

Як і чому в ніжнійдуші маляти зароджуються такі почуття?

Що спонукає до агресивнихдій?

Як запобігти деструктивнійповедінці й допомогти дитині подолати гнів?

Як розпізнати схильність до агресії?

Як подолати сором'язливість чи розв'язність дитини?

am1

Не намагайтеся швидко подолати дитячу сором'язливість чи розв'язність.

Для цього потрібен деякий час.

Тож разом з дитиною просувайтеся до поставленої мети маленькими кроками, зокрема хваліть її навіть за найменший прогрес. Наприклад, привітання з іншою людиною для сором'язливої дитини або спокійне прохання приєднатися до гри друзів, для розв'язної — вже може стати великим досягненням.

Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom