Вплив мультфільмів на психічний розвиток дошкільників

vekmnaskmvvbb 1Мультфільми – улюблена розвага дітей. Раніше малюки дивились мультики не так часто, як зараз. Сьогодні все простіше і доступніше. До послуг маленьких глядачів цілодобові телевізійні програми та ютуб-канали. Веселі коротенькі відео перетворились на безвідмовного помічника батьків. Капризує – мультик, не хоче їсти – мультик, не може заснути – мультик. Все настільки легко, що задумуватись над впливом мультфільмів на психіку дитини не хочеться, а треба.

Психологи вважають, що дітям можна проводити перед екраном таку кількість часу: 

üне більше 30 хвилин - для дітей дошкільного віку, 

üне більше 50 хвилин – для дітей 7-10 років, 

ü і до 3 годин – для дітей старшого шкільного віку. Це сумарний час для екрана телевізора, ноутбука, планшета та інших гаджетів. На практиці частина батьків дозволяє уже однорічним малюкам дивитись мультики значно довше. Спочатку це не має особливого ефекту, але в 2-3 роки діти починають наслідувати героїв, а в 3-6 років мультики допомагають формувати уявлення про світ.

Мультфільми – це дитяча річ, адже вони анти документальні. Картини, фантазія, незвичайні образи, що наповнюють мультик за силою впливу vekmnaskmvvbb 3їх можна порівняти із казками. У житті дітям часом не вистачає реалізації бажаних якостей, і мультфільми допомагають упоратися з відчуттям дискомфорту.

Мультфільми здатні виконати низку важливих завдань:

• стати хорошими помічниками у вихованні. У деяких персонажів діти переймають манери поведінки, їхні вміння взаємодіяти з навколишнім світом. Деякі вчать доброті, щирості, поступливості й співпереживанню;

• розвивати креативність: під час перегляду яскравих, неординарних картинок працює фантазія, нестандартне мислення, що може бути початком творчості;

• розвивати мову: слухаючи грамотне й красиве мовлення героїв мультфільмів, діти поповнюють свій лексичний запас і можуть здивувати батьків висловлюваннями й афоризмами;

Детальніше...

Чому важливо відучити дитину від пляшечки та памперсів до приходу в ЗДО

gfvgthb cjcrb 1

Нині дедалі більше батьків віддають дитину до садка з наймолодшого віку. І чимало батьків переконані, що саме вихователі ЗДО мають відучити їхнього малюка від домашніх звичок, а колектив однолітків лише сприятиме цьому. Але це не так. Чому?

Часто-густо батьки в дитячий садок приводять малюків, які п’ють з пляшечки, носять памперси, смокчуть пустушки. А буває, мама ще продовжує годувати дитину грудним молоком. Зазвичай у таких випадках батьки приходять з проханням чи вимогою для вихователів: «Ви маєте відучити дитину від домашніх принад!»

Відучувати малюка від памперсів, пляшечки, соски, грудного вигодовування мають батьки і лише батьки. gfvgthb cjcrb 4Звертатися з цим проханням до вихователів групи — недоречно і помилково. Таке рішення, насамперед, шкодить дитині. Адже у такому разі батьки поєднують період входження дитини до дитячого садка й зміну її звичок. Дитині важко адаптуватись до дитячого садка, бо прив’язана до пляшечки, соски, грудного вигодовування, а тут забрали все це одразу. Малюк буде довше звикати до дитячого садка.

А ще дитина не зможе довіряти людині, яка змушує її робити щось не те чи не так, як їй це подобається вдома. Аби допомогти дитині призвичаїтися до умов дитячого садка, вихователям важливо підтримувати та зберігати домашні звички дитини.

gfvgthb cjcrb 3Дитина звикла, аби її догодували, — вихователям важливо це врахувати. Дитину за обідній стіл не кличуть, а ведуть за ручку і садять на стілець — вихователі мають дослухатися до батьківських прохань і намагатися зберегти домашні правила.

Тому логічно, коли вихователі підтримують дитячі вимоги — пити з пляшечки чи смоктати соску. Адже вони зацікавлені у тому, щоб налагодити довірливі взаємини з дитиною. А коли батьки просять, щоб вихователі відучили дитину від пляшечки чи памперсів, дитячий садок опиняється в позиції покарання. І зрозуміло, що йти до дитячого садка дитина не хоче.

Детальніше...

8 порад для розумних батьків, як поводитися з дитиною, яка накапостила

  • З'ясуйте, причини і мотиви вчинку дитини, перш ніж покарати її.flglbnplj2 1
  • Не вдавайтесь до фізичного чи тілесного насильства — покарання має бути справедливим і відповідати мірі проступку.
  • Не карайте дитину, якщо підозрюєте її у проступку адже підозрілість не має нічого спільного зі справжньою вимогливістю.
  • Не карайте дитину тоді, коли сердиті, злі чи роздратовані, оскільки у та­кому збудженому емоційному стані зазвичай можна помилитися.

Детальніше...

Дочірні категорії

Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom