- Деталі
-
Опубліковано: Понеділок, 15 квітня 2019, 06:17
-
Автор: dnz16pass
-
Перегляди: 919
Дитина доволі рано тягнеться до тих, хто подібний до неї. Та й дорослі намагаються зблизити дитину з її однолітками. Приміром, батьки приводять дитину на ігрові майданчики, записують її до різних секцій та гуртків, де вона має змогу спілкуватися та налагоджувати взаємодію з іншими дітьми. А коли батьки готують дитину до вступу до дитячого садка, то зазвичай заохочують її у такий спосіб: «У садочку багато діток, вони вміють гратися, з ними буде цікаво!» Тож у старшому дошкільному віці дитина вже має багатий досвід спілкування з однолітками.
Чимало дітей старшого дошкільного віку вирізняють дружбу як певну цінність. Приміром, бажання зустріти у школі «хороших друзів, з якими буде цікаво» займає одне з перших місць серед мрій старших дошкільників. Та й саме поняття «друг» дошкільники наділяють своєрідним сенсом: «Друг — той, хто не б’ється», «Друг не жадібний, він завжди ділиться іграшками», «З другом весело гратися», «У дитячому садочку друг завжди поруч».
Натомість уявлення батьків про друзів їхньої дитини та характер таких взаємин — нечіткі, поверхові. Дорослі вважають, що у дошкільному віці не існує справжньої дружби, а будь-яка взаємодія між дітьми — звичайні ігрові взаємини. Тож під час дитячих бійок чи конфліктів дорослі втручаються лише у найкритичніших моментах й обмежуються загальними вказівками та нагадуваннями: «Не сваріться, а то одразу підете додому», «Не жбурляйтеся піском, бо посваритесь» тощо. Утім, дорослі мають замислитися над тим, як попередити дитячі конфлікти, які переростають у жорстокі бійки й водночас є жахливим видовищем для інших дітей.
Результати бесід із дітьми, які стали свідками бійок чи конфліктів між однолітками, свідчать про інформаційну примітивність цінності «дружба», 
«дружні стосунки», «співчуття» тощо. Більшість дітей шести-восьмирічного віку не змогли пояснити та оцінити власну поведінку, тож обмежувалися лише загальними фразами: «Я просто стояв», «Я нічого не робив», «Я не знала, що там, просто всі побігли туди», «Ми вийшли на перерву».
Дорослі мають допомогти дитині осмислити базову цінність співжиття у соціальному оточенні.
Відповідальність батьків у цьому процесі — особлива, адже саме вони вперше знайомлять дитину з іншими дітьми. У окремих сім’ях вже є можливість для такого спілкування — йдеться про родини, де у дитини є сестри або брати. Утім, батьки не можуть обмежитися лише зауваженнями, вказівками та застереженнями. Батьки мають бути разом з дітьми, розмовляти з ними, щоб озвучити, чого прагне кожна дитина, як вона хоче гратися чи щось виконувати.
Детальніше...
