ЯК ТРЕБА ЛЮБИТИ ДІТЕЙ?

•  Друк 
• E-mail

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 30 березня 2018, 11:39

Автор: dnz16pass

Перегляди: 111

Більшість батьків люблять своїх дітей. Але, на жаль, дитина ча­сто цього не відчуває. Те, що ми її годуємо, вдягаємо, вчимо — ще не достатні прояви любові, це наш обов'язок, адже народити дитину, піклуватися про неї було нашим рішенням.

Якщо Ви запитаєте своє створіння «Ти відчуваєш, що я тебе люб­лю?», що вона скаже? «Так», «Трохи», «Не дуже». Продовжіть роз­мову: «А що потрібно для того, щоб ти відчула, що я люблю тебе?».

Насправді батьки часто не знають, як треба любити, тому на­шим дітям здається, що їх люблять лише тоді, коли у вічно зайнятих дорослих є на це час. Можливо, у цьому корінь багатьох конфліктів батьків і дітей? Хто з нас може сказати, що завжди приймав своїх дітей такими, якими вони є? Мабуть, варто поміркувати над таки­ми твердженнями і, можливо, прийняти їх:

1. Діти не повинні бути для нас насамперед потенційними спорт­сменами, музикантами або інтелектуалами.

2. Якщо будемо їх любити незалежно від того, погано чи добре себе поводять, діти швидше позбавляться звичок, які нас дратують.

Аби емоції не накривали дитину

•  Друк 
• E-mail

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 27 лютого 2018, 08:42

Автор: dnz16pass

Перегляди: 142

• Контролюйте, що дитина дивиться по телебаченню, у кіно, чи можуть теле- та кінообрази потенційно вивести її з рівноваги.

Для дошкільника грань між фантазією і реальністю хитка і рухлива. Вигаданий образ може налякати дитину так само, як і реальна подія.

Не допускайте, аби дитина дивилася телевізійні передачі, у яких є те, що може її засмутити. Якщо ви не знаєте точно, чи містить телепередача що-небудь неприємне — дивіться її разом з дитиною. Тоді ви матимете змогу змінити її дум­ку, переконати. Наприклад, сказати, що актори лише грають роль, пояснити, як знято спеціальний ефект, або запевнити в тому, що події на екрані не можуть тра­питися з дитиною.

• Обговоріть із дитиною екстремальні події якомога швидше, якщо в реальному житті сталося щось неприємне і зачепило її увагу.

Що робити, аби дитина не боялася медичних процедур

•  Друк 
• E-mail

Деталі

Опубліковано: Середа, 20 грудня 2017, 13:39

Автор: dnz16pass

Перегляди: 129

Дитина боїться!

Страх – провідна емоція, яка захоплює дитину. Інстинкт самозбереження забезпечує її від фізичного болю, що є передвісником потенційної загрози її життю. Дитина відчуває біль під час проведення ін’єкцій, щеплення або іншого впливу на шкіру чи внутрішні органи. Відчувши його одного разу, вона запам’ятає ситуацію у найдрібніших деталях. Тому, коли дитина потрапить у подібні обставини наступного разу, вона відчує страх, зокрема, перед новою загрозою болю.

Дитина не довіряє дорослим.

Дитина злиться, не реагує, коли звертаються до неї. Проте вона ще довіряє дорослим та очікує від них підтримки, порятунку. У цей момент дитину можуть помилково запевнити, що боляче не буде або маніпуляцію не проводитимуть. Дитина розслаблюється, проте знову відчуває біль.

Що відбувається з дитиною?

Окрім страху, у її підсвідомості з’являється недовіра та образа: «Дорослі ворожі до мене, світ навколо – небезпечний». Що більше подібних пережила дитина та що менше її при цьому підтримували дорослі, то сильніше вона чинитиме опір.

Граємо в пальчикові ігри

•  Друк 
• E-mail

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 05 грудня 2017, 18:47

Автор: dnz16pass

Перегляди: 122

         - Не проводьте гру холодними руками. Зігрійте руки в теплій воді або просто розітріть долоні.

         - Виконуйте вправи разом з дитиною. Обов'язково продемонструйте свою захопленість грою.

         - Розкажіть дитині про незнайомих персонажів нової гри. Найліпше це зроби­ти за допомогою іграшок чи картинок.

         - Використовуйте максимально виразну міміку.

         - Вимовляйте текст пальчикових ігор якомога чіткіше й виразніше. Робіть у потрібних місцях паузи. Змінюйте силу голосу та темп мовлення.

         - Виконуйте рухи одночасно з текстом. Де можливо повторюйте рухи без тексту.

         - Проводьте гру весело, «не помічайте», якщо малюк спочатку робить щось неправильно, заохочуйте його.

         - Підготуйте руки дитини за допомогою погладжування.

         - Проводьте гру чи вправу у повільному темпі, ритмічно. Повторіть від трьох до п'яти разів.