10 "ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ" виховання щасливих дітей

1.   Стимулюйте інтелект дитини.

Створивши сприятливе середовище, можна підвищити розумовий розвиток дитини. Тому — не гайте часу. В ранньому дитинстві мозок краще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче.75 things for happy childhood 6 1200x779

2.   Формуйте самоповагу.

Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і, навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають зна­ти, що успіх, майбутній добробут залежать від них самих.

3.   Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:

щира любов до батьків дає відчуття захищеності;

приязне ставлення до оточуючих, не лише до близьких і рідних;

зовнішня привабливість: одяг, манери;

можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вихователів, ровесників;

висока самооцінка, а звідси — впевненість у собі;

мати хоча б середній запас слів, вміння підтримувати розмову.

4.   Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом».

Телевізор, відео, як злі чарівники, здатні красти в неї години, дні й роки. Перегляд телепередач понад норму гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. «Телемани» стають нервовими, їхні дії визначаються миттєвою реакцією, завдаючи шкоди осмисленню та обговоренню події. Телепередачам слід протис­тавляти заняття спортом, музикою, читанням, корисною домашньою ро­ботою тощо.

5.    Виховуйте відповідальність і порядність.

1233Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добро, а що – зло, а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати плідна поведінка батьків, а пізніше – ровесників.

6.   Навчіть дитину шанувати сім'ю.

Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, лас­кою з перших днів життя. Діти мають бачити все тільки добре та розуміти «хочу» і «треба».

Найкращий спосіб виявити батьківську любов — кохати матір своїх дітей. Жінка, зігріта чоловічою любов'ю і повагою, добре ставиться до сім'ї.

Усе це краще за будь-яку лекцію дасть зрозуміти дитині, сімейне життя — це, насамперед, рівноправ'я у стосунках, відповідальність перед коха­ною людиною, бажання зробити для неї добро, ніжність та взаємну повагу.

7.   Живіть у хорошому оточенні.

У кожної дитини має бути хороший друг. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири і поведінку.

Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.

8.   Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, у сім'ях, де до них став­лять високі вимоги: дотримуватись порядку в домі, організовувати своє дозвілля, гідно себе поводити.

Не будьте тиранами. Запам'ятайте, що відповідальними, розумними і слухняними діти стають не відразу. На це треба витратити роки.

9.   Привчайте дитину до праці.

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Отож, подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, допоможіть заповнити їхнє життя цікавими і корисними справами, що ви­магають певних зусиль на шляху до успіху. Нехай вчаться долати труднощі, впевняться, що можуть впоратися з будь-якою справою.

Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а не важкою необхідністю.

10.    Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках.shhaslyva divchynka

Треба, щоб вони брали участь у сімейних нарадах. Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо те, що в них добре виходить.

Ми маємо рахуватися сьогодні з тим, що формула «Я — твій батько, я — твоя мати, а тому ти маєш мене поважати і слуха­тися» спрацьовує далеко не завжди. Як і все у нашому житті, любов і повага не приходять самі по собі — їх потрібно заслужити. Спробуйте прийняти позицію, в основі якої лежать такі принципи стосунків батьків і дітей:

—   Я не всезнайко.

Тому й не намагатимуся стати ним.

—   Я хочу, щоб мене любили.

Тому я буду відкритий для люблячих дітей.

—   Я так мало розбираюся у складних лабіринтах дитинства.

Тому я дозволю дітям вчити, мене.

—Я люблю, коли мене сприймають таким, який я є насправді.

Тому я все робитиму, щоб моя дитина могла бути вільною у вияві свого «Я», я розумітиму їх проблеми, буду співпереживати і підтримувати.

—   Я — єдиний, хто може прожити моє життя.

Тому, я не намагатимуся керувати життям дитини, але вчитиму робити правильний вибір.

—   Я черпаю надію й волю до життя всередині самого себе.

Тому я поважатиму її власну думку, прагнення бути самостійною, звичну розраховувати на себе.

—  Я не можу зробити так, щоб страх, біль, розчарування і страхи у
дитини зникли.

Тому я прагнутиму пом'якшувати удари долі.

—   Я відчуваю страх, коли беззахисний.

Тому я торкатимуся внутрішнього світу беззахисної дитини з добро­тою, ласкою і ніжністю.

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom