Готуємо батьків до вступної бесіди в школі

tcslf ghj irjke 6Перед вступом до школи майбутньому першокласнику обов'язково ставлять кілька запитань: про його стать і вік, про склад сім'ї та роботу батьків, про природу й навколишнє середовище. Навіщо це? Чи варто витрачати час на обговорення очевидних речей? Як підготувати батьків до вступної співбесіди і подальшого навчання їхньої дитини?

Найуспішнішими в школі стають діти з такими характерис­тиками особистісної сфери: життєрадісні, активні, допитливі, здатні фантазувати, співчувати, співпереживати тощо. Тож якщо дитина має певні проблеми у розвитку або поведінці, які потен­ційно перешкоджатимуть успішному старту майбутнього пер­шокласника, фахівцям дитячого садка і батькам дитини слід об'єднати зусилля. Разом їм буде легше визначити основну при­чину труднощів, усунути її наслідки та запобігти проявам про­блеми в майбутньому.

Що заважає першокласнику бути успішним?tcslf ghj irjke

Більшість фахівців і вчителі початкових класів, вва­жають, що навчати дитину просто, якщо вона психологічно й фі­зично готова до навчання. Проте, якщо така готовність у неї не сформована, то навіть уміння читати не надто сприяє успішному навчанню.

 

Означені труднощі можуть мати як об'єктивні причини, так і суб'єктивні, тобто такі, що притаманні конкретній сім'ї, її поглядам на виховання дитини тощо.До об'єктивних причин насамперед належать:

  • легкі органічні ураження мозку;
  • функціональні відхилення у мозкових структурах.

tcslf ghj irjke 2Вони, своєю чергою, провокують відставання дитини в психіч­ному розвитку. Астенічність, як функціональна особливість організ­му позначається на низькій працездатності дитини, швидкій стом­люваності.

Суб'єктивні причини також ускладнюють навчання дитини. Однак вони можуть бути змінені на її користь. Це можна зробити шляхом виховання батьків та формування у них батьківської від­повідальності, а також адекватними умовами розвитку дитини. До суб'єктивних причин належать:

  • педагогічна занедбаність;
  • порушення дитячо-батьківських взаємин.

tcslf ghj irjke 3Зауважимо, що проблеми в системі «дитина-батьки» виникають не лише через низький рівень обізнаності батьків щодо виховання й розвитку дитини. Нині провідним ас­пектом, який спотворює дитячо-батьківські взаємини, є видозмінені, фрагментарні або ж занадто узагальнені знання, які незастосовні для конкретної дитини і сім'ї.

Психологічна готовність до навчання в школі — це сукупність особистісних якостей, умінь і навичок, а також певний рівень розвитку психічних функційдитини, необхідних для освоєння нею шкільноїнавчальної програми в умовах навчання в колективіоднолітків.

Психологічна готовність дитини до школи передбачає:

  • здатність до прийняття нової «соціальної позиції» — ста­тусу школяра;
  • вміння керувати своєю поведінкою та розумовою діяль­ністю;
  • сформованість певного світогляду;
  • готовність до оволодіння провідною в молодшому шкіль­ному віці діяльністю — навчальною.

Готовність до школи полягає не в наявності окремих знань і вмінь, а в їх певному наборі, умінні використовувати їх у нових умовах.

Психологічна готовність до шкільного навчання — цескладне утворення, до структури якого входять мотиваційна, емоційно-вольова та інтелектуальна готовність.

Рівень мотиваційної готовності, тобто бажання дитини вчитися, визначають за такимипоказниками:

  • пізнавальна спрямованість дитини, що безпосередньо пов'язана з навчанням;
  • потреба в інтелектуальній активності й оволодінні новими знаннями та вміннями;
  • розвиток соціальної мотивації — потреби в спілкуванні з дорослими людьми й однолітками на новому рівні.

Емоційно-вольова готовність передбачає вміння дитини свідомо керувати своєю поведінкою, зокрема:tcslf ghj irjke 5

  • підпорядковувати свої дії правилу, узагальненню, яке ви­значає спосіб дії;
  • орієнтуватися на задану систему вимог;
  • уважно слухати, точно виконувати завдання, пропоновані у вербальній формі;
  • самостійно виконувати необхідні завдання за наочним зразком;
  • адекватно оцінювати себе.

Інтелектуальну готовність дитини, тобто її здатність керувати своїми інтелектуальними процесами, визначають за такимипоказниками:

  • уміння узагальнювати й диференціювати за відповідними ка­тегоріями предмети і явища навколишнього світу; визначати істотне в явищах навколишньої дійсності; порівнювати, виокремлювати схоже і відмінне; розмірковувати, знаходити причини явищ, робити ви­сновки;
  • здатність навчатися засвоювати нові правила роботи; переносити засвоєні правила виконання завдань на аналогічні;
  • мовленнєві навички засвоїти морфологічну систему рідної мови; орієнтуватися на зміст слова; робити звуковий аналіз слів; усвідомлювати словесний склад мови.

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom