Як навчити дитину контактувати з однолітками

bully1 2Дитина доволі рано тягнеться до тих, хто подібний до неї. Та й дорослі намагаються зблизити дитину з її однолітками. Приміром, батьки приводять дитину на ігрові майданчики, записують її до різних секцій та гуртків, де вона має змогу спілкуватися та налагоджувати взаємодію з іншими дітьми. А коли батьки готують дитину до вступу до дитячого садка, то зазвичай заохочують її у такий спосіб: «У садочку багато діток, вони вміють гратися, з ними буде цікаво!» Тож у старшому дошкільному віці дитина вже має багатий досвід спілкування з однолітками.

Чимало дітей старшого дошкільного віку вирізняють дружбу як певну цінність. Приміром, бажання зустріти у школі «хороших друзів, з якими буде цікаво» займає одне з перших місць серед мрій старших дошкільників. Та й саме поняття «друг» дошкільники наділяють своєрідним сенсом: «Друг — той, хто не б’ється», «Друг не жадібний, він завжди ділиться іграшками», «З другом весело гратися», «У дитячому садочку друг завжди поруч».

Натомість уявлення батьків про друзів їхньої дитини та характер таких взаємин — нечіткі, поверхові. Дорослі вважають, що у дошкільному віці не існує справжньої дружби, а будь-яка взаємодія між дітьми — звичайні ігрові взаємини. Тож під час дитячих бійок чи конфліктів дорослі втручаються лише у найкритичніших моментах й обмежуються загальними вказівками та нагадуваннями: «Не сваріться, а то одразу підете додому», «Не жбурляйтеся піском, бо посваритесь» тощо. Утім, дорослі мають замислитися над тим, як попередити дитячі конфлікти, які переростають у жорстокі бійки й водночас є жахливим видовищем для інших дітей.

Результати бесід із дітьми, які стали свідками бійок чи конфліктів між однолітками, свідчать про інформаційну примітивність цінності «дружба», bully1 1«дружні стосунки», «співчуття» тощо. Більшість дітей шести-восьмирічного віку не змогли пояснити та оцінити власну поведінку, тож обмежувалися лише загальними фразами: «Я просто стояв», «Я нічого не робив», «Я не знала, що там, просто всі побігли туди», «Ми вийшли на перерву».

Дорослі мають допомогти дитині осмислити базову цінність співжиття у соціальному оточенні.

Відповідальність батьків у цьому процесі — особлива, адже саме вони вперше знайомлять дитину з іншими дітьми. У окремих сім’ях вже є можливість для такого спілкування — йдеться про родини, де у дитини є сестри або брати. Утім, батьки не можуть обмежитися лише зауваженнями, вказівками та застереженнями. Батьки мають бути разом з дітьми, розмовляти з ними, щоб озвучити, чого прагне кожна дитина, як вона хоче гратися чи щось виконувати.

Мета дорослого — навчати ще маленьких дітей розуміти одне одного, допомагати їм об’єднувати свої бажання, знаходити спільні рішення та дії.

Особливо важливо формувати перший досвід домовлятися про спільну діяльність у тому разі, коли бажання дітей не співпадають. Дорослий має не авторитарно, а на рівні партнерства та взаємодії дати гуманні поради щодо співпраці, здійснити мудрий педагогічний супровід й завершити його емоційно забарвленою похвалою, підтримати всіх учасників та схвалити їхні дружні взаємини.

Дорослі мають активно й систематично долучатися до дитячих взаємин, аби сформувати у дитини здатність розуміти іншу людину крізь призму її «хочу, люблю, не люблю», певних індивідуальних проявів та настроїв. Водночас дорослі мають спонукати дитину зосередитися на особливостях її власного «Я», щоб вона осмислила важливе правило співжиття «Стався до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». Саме під час такого виховного процесу дитина формує позитивне ставлення до себе, любов і самоповагу, співчуття та повагу до іншої людини — партнера по діяльності, товариша по групі, просто іншої дитини.

Особливу увагу батьки мають приділити тому, аби навчити дитину адекватно розв’язувати конфліктні ситуації, зокрема знаходити порозуміння. Важливо також навчити дитину володіти емоційною сферою:bully1 3

  • осмислювати власні емоції;
  • усвідомлювати їхні причини;
  • вчитися керувати ними;
  • розуміти емоційні прояви партнера по взаємодії.

Лише у такий спосіб можна сформувати у дитини здатність вибачати, усвідомлювати власну провину і вибачатися, тобто відновлювати попередні дружні взаємини.

Сім’я — соціальне середовище, у якому батьки формують у дитини підвалини дружби як цінності. Дошкільне дитинство — найблагодатніший період для цього, адже саме тоді зароджується самодостатня особистість, пробуджуються життєдайні джерела саморуху, саморозвитку й творчої активності.

bully1 4   bully1 4   bully1 4

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom