Розвиток пізнавальної активності дитини

Проблема пізнавальної актив­ності дошкільників – одна з найактуальніших, оскільки активність є необхідною умовою формування розумових якостей дошкільників, їх самостійності, ініціативності. Є одним з важливих напрямків в роботі з дітьми дошкільного віку.

Формування пізнавальної активності дошкільників здійснюється в процесі навчання, де розвиваються пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприйман­ня, пам'ять, увага, уява, мовлення.

 Пізнавальна активність визначається як стан, що пе­редує діяльності і породжує її, як міра діяльності, як риса, якість особистості, як умова розвитку та результат виховання. Пізнавальна активність розглядається у тісному зв'язку з: - самостійністю:

 -       пізнавальною діяльністю;

-         спілкуванням з дорослими та однолітками;

-         розумінням.

Будь-яка дитина з'являється на світ з природженою пізнавалною спрямованістю, що допомагає їй адаптуватися до нових умов своєї життєдіяльності. Поступово пізнавальна спрямованість переростає в пізнавальну активність – стан внутрішньої готовності до пізнавальної діяльності, що виявляється у дітей у пошукових діях, спрямованих на отримання нових вражень про навколишній світ. З ростом і розвитком дитини її пізнавальна активність все більше починає тяжіти до пізнавальної діяльності. Розвинена пізнавальна діяльність властива дорослим людям.

У період дошкільного дитинства завдяки пізнавальній активності дитини відбувається зародження уявлень про оточуючий світ. Ці уявлення формуються в процесі розвитку пізнавальної сфери, яка складається з 3 - х компонентів:

1. пізнавальні процеси (сприйняття, увага, пам'ять, уявлення, мислення);

2. інформація (досвід і досягнення, накопичені людством на шляху пізнання світу);

3. ставлення до світу (емоційна реакція на окремі об’єкти, предмети, явища і події нашого світу).

Всі компоненти пізнавальної сфери тісно пов'язані між собою.

Пізнавальний розвиток дітей передбачає роботу педагогів за усіма трьома компонентами пізнавальної сфери. Слід пам'ятати, що процес пізнання маленької людини відрізняється від процесу пізнання дорослого. Дорослі пізнають світ розумом, а маленькі діти емоціями.

Основою світосприйняття 3-річної дитини є предметний зміст дійсності, його світ - окремі, конкретні, реальні предмети, об'єкти, явища. Дитина пізнає світ за принципом: що бачу, з чим дію, те і пізнаю. Дітей цікавлять зовнішні (Що? Хто? Який?) і внутрішні характеристики предметів (Для чого? Як?). Але самостійно осягати приховані характеристики предметів трирічна дитина не може (тому що в його арсеналі один спосіб пізнання: бачу - дію), йому необхідна допомога дорослих.

Необхідно пам'ятати, що пізнавальний розвиток неможливо здійснювати тільки на заняттях, велике значення у розвитку пізнавальної активності дітей мають правильно сплановані та проведені заходи в повсякденному житті: колективні та індивідуальні бесіди, спостереження, догляд за кімнатними рослинами.

Дитина 4 - х років отримує можливість правильно сприймати і розуміти інформацію, передану йому за допомогою слова. Подібні зміни в пізнавальному розвитку дитини дозволяють їй переходити межі найближчого оточення. Дитина вступила на шлях великих знань і відкриттів, але її треба підготувати до сприйняття інформації на словесному рівні.

У дітей 4-х років з'являється новий спосіб пізнання - сприйняття відомостей на рівні слів - дозволяє їм осягати і засвоювати різноманітні знання про наш світ. Інформація, яку ви пропонуєте дітям, може бути найрізноманітнішою, ви відбирати її самостійно, але необхідно враховувати деякі умови:

- Дітям пропонувати тільки ту інформацію, про яку ви самі маєте глибокі й різнобічні знання;

- Віддавати перевагу тій інформації, яка цікава вам самим, викликає у вас позитивні емоції;

- Розповідати в першу чергу про тих представників природи, які живуть в безпосередній близькості від нас.

У середніхта старших групах якомога частіше потрібно пропонуватидітям пізнавальні казки, оповідання, загадки, бесіди з дітьми, перегляд та обговорення картинок.

Діти 5 років мають значний інформаційний багаж, який необхідно постійно поповнювати. У них спостерігається прагнення розширити свої знання, бажання вникнути в існуючі в світі зв'язки і відносини, інтерес до нових джерел інформації, потреба утвердитися у своєму ставленні до навколишнього світу.

У старшій групі одне з завдань педагогів полягає в організації предметно-розвиваючого середовища для пізнавального розвитку. Дорослі повинні направити процес пізнання на змістовне впорядкування інформації, встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків нашого світу, подальше формування позитивного ставлення до світу.

Рекомендації по розвитку пізнавальної активності

у дітей дошкільного віку

- Організовувати педагогічне середовище з позитивною атмосферою, де панує гуманність, взаємодовіра, взаємодопомога, і кожна дитина почуває себе безпечно. Створювати позитивний клімат в умовах індивідуальної взаємодії дитини з дорослим. Спонукати її до спілкування щодо потреб та проблем, які хвилюють дошкільників, що сприяє поглибленню пізнавальних інтересів та активності.

- Обговорювати з дітьми питання, пов’язані з емоційним, моральним світом людей, їхніми вчинками, переживаннями. Дати можливість дошкільникам ділитися своїми планами, враженнями, думками, що допомагає їм усвідомлювати зміст подій, які відбуваються навколо. Звертати увагу дітей на нові, незвичні риси об’єкта, формулювати передбачення, націлюючи на експериментування, роздуми, висловлення здогадок.

- Забезпечувати матеріальне предметно-ігрове, розвивальне, комунікативне середовище (пропонувати творчі завдання у різних видах діяльності з урахуванням пізнавальних інтересів кожної дитини: зображувальних, словесних, музичних, логіко-математичних варіативного характеру, комбіновані).

- У своїй діяльності педагогам користуватися широким спектром засобів: яскрава наочність, ілюстрації, роздавальні матеріали, книги з цікавим змістом, художнє слово, технічні засоби навчання (програвачі, магнітофони, проектори), що зацікавлюють дітей перспективою пізнавального спілкування; створювати мікросередовище, насичене інформацією, позитивними пізнавальними емоціями, що захоплює дитину, формує у неї стійкий інтерес до пізнавальної взаємодії з дорослим; використовувати творчі завдання на різносторонній розвиток особистості, на дитячу самостійність.

- Для підвищення активності батьків дітей проводити індивідуальні бесіди, консультації з питань особливостей пізнавальної діяльності, дитячої творчості, пропонувати комплекси розвивальних ігор для проведення в сім’ї.

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom