Що робити коли дитина впадає в істерику?

Дітям у віці від вісімнадцяти місяців до двох років доводиться багато чому вчитися – переживати розчарування, чекати, змирятися, коли відповідають «ні». Коли дитина уперше в житті закочує істерику, сила власного гніву вражає його, він повністю втрачає над собою контроль і випробовує те, що раніше ні з ним, ніколи не траплялося. Іноді усе відбувається так несподівано, що сама дитина злякана до смерті! «Що це було»?! - запитує він сам себе, плаче і просить у вас розради. З цього самого моменту маленькі діти починають розуміти, що вони роблять, і ПОВНІСТЮ контролюють свої емоції.

ВНІСТЮ контролюють свої емоції. Але основна мотивація будь-якого малюка – справити незабутнє враження на дорослих! Адже якщо влаштувати істерику, дорослі бентежаться, лякаються, стають напруженими і іноді виконують усі твої бажання! Таким чином, істерики, як крайній прояв гніву і різновид емоційного шантажу, можуть увійти до звички. Як з цим боротися?

1. НЕ ЗАОХОЧУЙТЕ ІСТЕРИКИ. Найперший і найважливіший крок – прийняти тверде рішення. Ваша дитина ніколи не отримає те, що він хоче, в результаті істерики. Може, у минулому ви намагалися відкупитися від нього, щоб він замовк, але більше цього не станеться.

2. ЗАЙМІТЬСЯ ПРАКТИЧНОЮ СТОРОНОЮ. Якщо істерика почалася, робіть усе що потрібне, щоб її припинити. Деякі батьки не звертають на дітей уваги і йдуть (хоча мені здається, це дуже важко зробити). Вибір залежить від вас або від ситуації. Набагато більше важливо запобігти про наступні істерики. Що приводить нас до наступного етапу...

3. ДИТИНА МАЄ БУТИ ПОКАРАНА. Коли істерика закінчиться, не залишайте усе як є. Ваша дитина повинна зрозуміти, що так виражати гнів просто не можна. Коли ви і ваша дитина заспокоїтеся, настане час провчити його. Нехай сидить у себе в кімнаті, стоїть біля стіни і т.д. Дитина повинна зіткнутися з ситуацією лицем до лиця, вибачитися, сказати, що вивело його з себе, що він зробив неправильно. Можна придумати практичне покарання – якщо він закотив дійсно моторошну істерику або якщо це відбувається не вперше відняти іграшку, заборонити дивитися телевізор до кінця дня та інше.

4. ПЛАНУЙТЕ СВОЄ ЖИТТЯ. Істерики – вірний показник того, що батьки і діти переживають занадто сильний стрес. Хочете, щоб ваше життя стало легше – тоді простежте, які саме ситуації викликають невдоволення у вас і ваших дітей. Зробіть усе можливе, щоб звести такі випадки до мінімуму. Якщо ваші діти не 

люблять довго ходити магазинами, йдіть самі, а дітей залиште з бабусею або татом. Чи скоротите час перебування в магазині, щоб дитина звикла бути поряд з вами, але не розраховував на вашу увагу. Передбачите заздалегідь ті випадки, коли будете зайняті або занадто роздратовані, щоб дітям було чим зайнятися і з ким пограти годину або два. 

Отже, як боротися з найжахливішим кошмаром батькам. По-перше, дайте дитині зрозуміти, що він ніколи не доб'ється бажаного істерикою. Якщо він все-таки влаштував «концерт», ігноруйте його або заспокойте іншим безпечним способом, залежно від ситуації. Коли дитина припинить біситися, поговоріть з ним. Самий час змусити дитину зрозуміти, що він повинен зробити по-іншому, щоб наступного разу добитися бажаного. Якщо ви бачите, що дитина почала заводитися, спробуйте запобігти істерики. Застаньте його зненацька! І, нарешті, наскільки це можливо, уникайте провокаційних ситуацій.  

 

Дитина цілком проживе і без істерик.

Багато дітей пробують закочувати істерики, але якщо грамотно з ними поводитися, це дуже скоро пройде.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автор : btamedia
Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom