Граємо в пальчикові ігри

gfkmxbrjdssuhb 1         - Не проводьте гру холодними руками. Зігрійте руки в теплій воді або просто розітріть долоні.

         - Виконуйте вправи разом з дитиною. Обов'язково продемонструйте свою захопленість грою.

         - Розкажіть дитині про незнайомих персонажів нової гри. Найліпше це зроби­ти за допомогою іграшок чи картинок.

         - Використовуйте максимально виразну міміку.

         - Вимовляйте текст пальчикових ігор якомога чіткіше й виразніше. Робіть у потрібних місцях паузи. Змінюйте силу голосу та темп мовлення.

         - Виконуйте рухи одночасно з текстом. Де можливо повторюйте рухи без тексту.

         - Проводьте гру весело, «не помічайте», якщо малюк спочатку робить щось неправильно, заохочуйте його.

         - Підготуйте руки дитини за допомогою погладжування.

         - Проводьте гру чи вправу у повільному темпі, ритмічно. Повторіть від трьох до п'яти разів.

Як спілкуватися з дітьми раннього віку

cgskreyyzplbnbyj 3Діти раннього віку дуже чутливі до звернень дорослих, охоче відгукуються на їхню  ініціативу і самі проявляють виражену ініціативність у спілкуванні.

Малюку необхідні увага і ласка дорослого, його допомога і доброзичлива співучасть у діях з предметами.

Позитивна чи негативна оцінка дорослого викликає інтенсивні емоційні реакції дитини і справляє істотний вплив на його діяльність.

       Саме тому прошу:

ТРИ ШЛЯХИ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

nhbikzb 1

Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу.

nhbikzb 3ВЛАДА - цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять. У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: «ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене».

Дочірні категорії

Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom