Аби дитина не плакала

flglbnplj1 1

Дитина плакатиме!

Це найбільший страх для батьків.

Як реагувати на поведінку плаксіїв та полегшити розставання з дитиною,

коли залишаєте її у садочку?

 

  • Реагуйте спокійно і впевнено. Навіть якщо у цей момент ваше серце кра­ється — зберігайте спокій та не показуйте дитині власних хвилювань.flglbnplj1 2
  • Не говоріть голосніше, ніж дитина, та не пояснюйте їй щоразу — «Мама повернеться за дві години/п'ять хвилин». Не вживайте слів на зразок «за­раз», «сьогодні» тощо. Малюки не орієнтуються у часі, тому говоріть кон­кретно: «Я прийду за тобою ще до обіду», «Я заберу тебе з прогулянки». Так дитина зможе зрозуміти вас.
  • Не робіть прощання тривалим — не обіймайте чи не вмовляйте дитину довго, коли вона сильно плаче. Пам'ятайте, що довше прощання, то гірше дитина звикає до того, що Ви маєте йти.
  • Вигадайте ритуал прощання — два поцілунки у щічки, два рукостискан­ня, плескання у долоні. Все залежить від фантазії — Вашої та дитини. Риту­ал прощання має бути швидким з дотиками, обіймами тощо.

Детальніше...

Допоможіть дитині адаптуватися

  •        Почніть приводити дитину до дитячого садка за 2 – 3 місяці до того, як мама вийде на роботу.flglbnplj 1
  •        Приводьте дитину на 1 – 2 години у перші дні, у час між сніданком і обідом, та не залишайте на сон і прийом їжі, адже сон і їжа — найбільш стресогенні ситуації для малюка.
  •        Побудьте1 – 2 дні разом з дитиною, якщо їй складно залишитися самій у садочку. Саме ви можете познайомити дити­ну з новою обстановкою й прищепити симпатію та довіру до вихователя.
  •        Включіть до раціону дитини вітаміни, свіжі овочі та фрукти. Адже через нервове напруження у період адаптації дитина ослаблена і значною мі­рою схильна до захворювань.

Детальніше...

ЯК ТРЕБА ЛЮБИТИ ДІТЕЙ?

zr k 1Більшість батьків люблять своїх дітей. Але, на жаль, дитина ча­сто цього не відчуває. Те, що ми її годуємо, вдягаємо, вчимо — ще не достатні прояви любові, це наш обов'язок, адже народити дитину, піклуватися про неї було нашим рішенням.

Якщо Ви запитаєте своє створіння «Ти відчуваєш, що я тебе люб­лю?», що вона скаже? «Так», «Трохи», «Не дуже». Продовжіть роз­мову: «А що потрібно для того, щоб ти відчула, що я люблю тебе?».

Насправді батьки часто не знають, як треба любити, тому на­шим дітям здається, що їх люблять лише тоді, коли у вічно зайнятих дорослих є на це час. Можливо, у цьому корінь багатьох конфліктів батьків і дітей? Хто з нас може сказати, що завжди приймав своїх дітей такими, якими вони є? Мабуть, варто поміркувати над таки­ми твердженнями і, можливо, прийняти їх:

1. Діти не повинні бути для нас насамперед потенційними спорт­сменами, музикантами або інтелектуалами.

2. Якщо будемо їх любити незалежно від того, погано чи добре себе поводять, діти швидше позбавляться звичок, які нас дратують.

Детальніше...

Дочірні категорії

Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom