Дитяча впертість

— Що ж таке впертість?

lbnzxf dgthnscnm 8Це відповідна реакція дітей на гірке відкриття, що вони можуть не все, що хочуть; хибне твердження дитиною своєї волі, само­стійності і незалежності свого "Я". Це відбувається тоді (при­близно з 18 місяців), коли у дитини виникає гостре бажання досліджувати все, що є навколо: мамині буси, татовий комп'ю­тер, вміст усіх шаф, а тут чує «не можна»; «не рухай»; «відійди». Якщо дорослі заважають малюкові у його дослідженнях, він обирає найкращий спосіб оборони — впертість.

Кожна дитина проходить через декілька «віків впертості» — вони ж і так звані перехідні:

  1. 0,5 (півроку) – 1,5 роки;
  2. 2,5 — 3,5 роки;
  3. 6,5 – 7,5 роки.

В 2,5 — 3,5 роки (самий хвилюючий для батьків період впертості) дитина виділяє себе як «Я» lbnzxf dgthnscnm 9серед великої кількості людей, які її оточують, протис­тавляючи себе їм. Вона хоче утвердитися у своєму праві на самостійність — «Я сам» буду ходити по калюжах, вдягатися та інше. Часто батьки, втомлені від безлічі «не хочу», «не буду», «не так», «закочують рукави» і починають серйозно карати, не розуміючи, що в такий спосіб дитина, поки ще неусвідомлено, вчиться стверджувати свою волю, приймати рішення, бути самостійною. Безумовно, це величезна батьківська помилка. Володимир Леві радить: приблизно в 1/3 випадків треба поступитися своїй дитині; в 1/3 — настояти на своєму рішенні (якщо сказано «ні», воно і має бути твердим — «ні») і в 1/3 — залишити питання відкритим, тобто відволікти, переключити увагу на інше, знайти замінник і т.ін.

Готуємо батьків до вступної бесіди в школі

tcslf ghj irjke 6Перед вступом до школи майбутньому першокласнику обов'язково ставлять кілька запитань: про його стать і вік, про склад сім'ї та роботу батьків, про природу й навколишнє середовище. Навіщо це? Чи варто витрачати час на обговорення очевидних речей? Як підготувати батьків до вступної співбесіди і подальшого навчання їхньої дитини?

Найуспішнішими в школі стають діти з такими характерис­тиками особистісної сфери: життєрадісні, активні, допитливі, здатні фантазувати, співчувати, співпереживати тощо. Тож якщо дитина має певні проблеми у розвитку або поведінці, які потен­ційно перешкоджатимуть успішному старту майбутнього пер­шокласника, фахівцям дитячого садка і батькам дитини слід об'єднати зусилля. Разом їм буде легше визначити основну при­чину труднощів, усунути її наслідки та запобігти проявам про­блеми в майбутньому.

Що заважає першокласнику бути успішним?tcslf ghj irjke

Більшість фахівців і вчителі початкових класів, вва­жають, що навчати дитину просто, якщо вона психологічно й фі­зично готова до навчання. Проте, якщо така готовність у неї не сформована, то навіть уміння читати не надто сприяє успішному навчанню.

Емоційне благополуччя дитини в сім’ї

tvjwsqyt kfujghjkexxz1 3Однією з умов гармонійного розвитку особистості дитини є її емоційне благополуччя. Мабуть, ви не раз помічали, як схвалення чи заохочення забезпечує малюкові гарне самопочуття і бадьорий настрій: він з радістю виконує ваші доручення, вихваляється перед іншими своїми досягненнями.

У період дошкільного дитинства виникають доброзичливі стосунки з однолітками, що також впливає на її психічний розвиток і сприяє емоційному благополуччю. З’являються нові інтереси, переживання, уподобання. І якщо в сім’ї також зберігається гарний психологічний клімат, близькі, довірливі, відверті стосунки з батьками, дитина зростає впевненою в собі, щирою, доброзичливою, вона "відкрита світу" і буде здатна у майбутньому створити власну здорову й міцну сім’ю.

tvjwsqyt kfujghjkexxz1 4Про що мають пам'ятати батьки, щоб зберегти психічне здоров'я дитини? Важливо, щоб особистісний розвиток дитини відбувався без психологічних травм. Такі травми можуть бути викликані образою, несправедливістю, побоюванням зазнати невдачі або кепкуванням, недоброзичливістю з боку старших, нерозумінням з боку батьків чи інших дорослих.

На розвитку особистості дитини в період дошкільного дитинства та її психічному здоров’ї особливо позначаються внутрішні конфлікти. Підставою для таких конфліктів може бути невідповідність між прагненнями дитини у різних сферах життєдіяльності та реальними можливостями. Наприклад, вона звикла до того, що була "кумиром", а тепер народився маленький братик чи сестричка, і вся увага зосередилась на молодшому. Усе це може спричинити роздратованість, незадоволеність, розбещеність, заздрість, якщо дорослі вчасно не помічають небажані прояви особливостей такої поведінки і не вдаються до необхідних відповідних запобіжних заходів.

Ваша дитина надто тривожна

Страх емоційна реакція людини на справжню чи уявну небезпеку.cnhf1 7

Людина в психологічному стані страху діє нерозумно, припускається помилок. Страх позбавляє здатності свідомо керувати своїми діями. Психічний стан страху характери­зується широким діапазоном емоцій — від легкого переляку до жаху. Якщо дитина часто тривож­на (присутній страх), то це може призвести до появи боягузливості, нерішучості та інших негативних рис і навіть до психічних розладів.

На першому місці страхи з'являються у дитини у 2-3 роки. Однак найбільша чутливість до страху притаманна дітям у віці 6-7 років, причому більш чутливі до страху дівчатка. Переважна більшість дітей боїться темряви і смерті.

Дочірні категорії

Відправити в DeliciousВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom